Зупинись! Зaмpи нa мить! I ти почуєш, як спiвають зорi. Apкадiй
Хвилi

Дивлюсь на небо - бачу зорi. Вони живi, як рибa в морi.
А люди всi живуть на сушi... I теж зiрками бути мусять.
Тут є душа людей, -
Вона чекає на гостей.
Зайди сюди i поклонись,
Тому що ти - частина їх.

Як бачиш, я одна сижу,
I цiле море сторожу....

Не вже ж я кохаю?

(Дух i душа)

Ось сижу i гадаю -
Чому ж я не сокiл,
Чому ж не лiтаю?
Подiвся десь спокiй...

Прилетiв би до тебе
Й заглянув в тi очi.
Забув би про все я
З першої ночi...

I oсiв би надовго,
Златав собi крила.
Чого ж я не можу,
I в чому причина?

I сижу, i гадаю...
Пiднявся б до неба,
Но крил ще не маю.
Мабуть так i треба.

Я не зможу летiти,
Й побачити милу,
З другим буде жити
I мати будинок.

I лягаю затемно...
З тобою лягаю.
Гадаю щоденно.
Невже ж я кохаю?

Аркадiй Iльчук
25 11 2009 р.
Багаття Аркадiй. Cпiваючi зорi, персональна сторiнка Багаття

Kaunas, Lietuva