Зупинись! Зaмpи нa мить! I ти почуєш, як спiвають зорi. Apкадiй
 |
Прочитавши все, як думають i пишуть люди, Oцiнити вiрш цей, набагато легше буде. |
 |
ПОЕТИ XVII-XIX СТОЛІТЬ
|
Тарас ШЕВЧЕНКО Відьма Поема Молюся, знову уповаю, І знову сльози виливаю, І думу тяжкую мою Німим стінам передаю. Озовітеся ж, заплачте, Німії, зо мною Над неправдою людською, Над долею злою. Озовітесь! А за вами, Може, озоветься Безталання невсипуще І нам усміхнеться. Поєднає з недолею І з людьми і скаже Спасибі нам. Помолиться Й тихо спати ляже. І примиренному присняться І люде добрі, і любов, І все добро. І встане вранці Веселий, і забуде знов Свою недолю. І в неволі Познає рай, познає волю І всетворящую любов. ... Люде добрі і розумні Добре її знали, А все-таки покриткою І відьмою звали. [Седнев, 1847, марта 7] - 1858, марта 6, [Нижній Новгород] |
 |
|
|
Kaunas, Lietuva