Зупинись! Зaмpи нa мить! I ти почуєш, як спiвають зорi. Apкадiй
 |
Прочитавши все, як думають i пишуть люди, Oцiнити вiрш цей, набагато легше буде. |
 |
|
* * * Якби з ким сісти хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Та ба! Нема з ким. Світ широкий, Людей чимало на землі... А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись. Або... Ні. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині. Пшениця, жито На добрім сіялись лану, А люде так собі пожнуть І скажуть:«Десь його убито, Сердешного, на чужині...» О горе, горенько мені! (Тарас ШЕВЧЕНКО) |
 |
|
|
Kaunas, Lietuva