Зупинись! Зaмpи нa мить! I ти почуєш, як спiвають зорi. Apкадiй
 |
Дивлюсь на небо - бачу зорi. Вони живi, як рибa в морi. А люди всi живуть на сушi... I теж зiрками бути мусять. |
 |
|
Сова i мiсяць Тепле Сонце ще свiтило, А звiрята мали дiло, Як тут Мiсяць появився I по небу покотився. Закотився вiн за гори, Де живуть дiвчата спорi, I забув про синє небо, Що летiти далi треба. I на свiтi потемнiло, Тiльки свiтлячки свiтили. Сумно стало всiм звiрятам, Поховалися по хатам. А була в цей день недiля I сова тут прилетiла, Щось шукала, щось хотiла, I за гори полетiла. Бачить, Мiсяць там нудьгує I чекає на зозулю, Щоб вона, як обiцяла, Котрий час йому сказала. I сова "прокуковала"... Бо про час, вона все знала, Полетiла низько-низько I за рiг схопила Мiсяць. Занесла його на гору, - Далi вiд дiвчаток спорих. З того часу Мiсяць - в небi, I смiється сам iз себе. Аркадiй Iльчук 27 04 2010 p. |
 |
|
|
Kaunas, Lietuva