Зупинись! Зaмpи нa мить! I ти почуєш, як спiвають зорi. Apкадiй
 |
Дивлюсь на небо - бачу зорi. Вони живi, як рибa в морi. А люди всi живуть на сушi... I теж зiрками бути мусять. |
 |
|
Ще не бог Мати моя! Ти живеш в моїм словi, I навiть вимовi, Ти - доля сама! Память жива,- Не дає менi спати. Повинен зiзнатись,- Ти мало жила. Ворон сидить I чекає поживи. Несуть посивiлу... I все, через мить. Вiчность в тобi, Заселилась журбою, I разом, з тобою Обнявшись, в землi... Сумно менi, I не можу ще встати На ноги й кричати Про те, що в душi! Чую я ще, Як спiлкуються люди, Про що пересуди,- А в мене - своє... Чом я не бог I життя не дарую? А може? Й живу я, I досi не сдох? Аркадiй Iльчук 29 04 2009 р. |
 |
|
|
Kaunas, Lietuva