Зупинись! Зaмpи нa мить! I ти почуєш, як спiвають зорi. Apкадiй
 |
Дивлюсь на небо - бачу зорi. Вони живi, як рибa в морi. А люди всi живуть на сушi... I теж зiрками бути мусять. |
 |
|
Де правда? (Дух i душi) Якщо слух ти маєш, то можеш вночi Почути такого, що навiть боги За серце беруться i плачуть навзрид, - Як люди не можуть позбавитись кривд? Не мiг я заснути в ту нiч рокову, I чув як кричав хтось на жiнку свою. Свiтилось вiкно, де цi люди живуть, I бачив там все, не забуду мабуть. Все золото свiту дарую тобi, Ростеш ти, як квiтка, в теплi, без журби, Чого же ти хочеш, менi поясни, А може дарунки - тобi замалi? Заплаканi очi були, як смола, - Мовчала вона, ще дитятком була, Все тiло скулилось, злякалося слiв, Чекаючи болю вiд цiх матюкiв. Де правда закопана, люди, скажiть? Що краще: любов чи та лютая злiсть? З пiтьми на цю сцену дивилась душа, Що в тiлi моїм, i була чуть жива. Аркадiй Iльчук 27 08 2008 р. |
 |
|
|
Kaunas, Lietuva